Колись вони працювали архітекторами, вчителями, дизайнерами чи будівельниками, а можливо, і професійними військовими. 

Проте зараз кожен має свій позивний.

Нещодавно вони обіймали рідних, проте сьогодні їхньою буденністю стало поле бою. У спеку чи мороз вони вдягають важкі обладунки незважаючи на втому і біль.

Якби не війна, життя кожного з них було би іншим. Звичайні за подобою, але герої за покликанням - ми низько вклоняємося нашим захисникам та захисницям за кожен подих вільної країни.