Дві подруги-поетеси упродовж листопада 2015 року надсилали одна одній вірші-листи. Мар’яна Савка писала зі Львова, а Маріанна Кіяновська — з Паланги, з Литви, де перебувала на літературній стипендії. Щодня по віршеві. Фейсбучне товариство стало свідком цього незвичного відкритого листування. На ці вірші-листи чекали, їх обговорювали і поширювали. І ось тепер це листування втілилося у книгу — діалогічну і дуже цілісну. У цих віршах так багато людяності, любові, життєвої зрілості, глибинних одкровень і радості спілкування. Цей нетривалий відтинок часу став свого роду вертикаллю — між минулим, сучасним і майбутнім, до якого можна прислухатися, передчути і відчитати поміж рядками.